- заготівник
- —————————————————————————————заготі́вникіменник чоловічого роду, істотатой, хто робить заготівки
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заготівник — загото/вник, а, ч. 1) Той, хто робить заготівки (у 2 знач.). 2) рідко. Те саме, що заготівельник … Український тлумачний словник
заготівниця — загото/вниця, і. Жін. до заготівник, заготовник … Український тлумачний словник
заготівельник — а, ч. Працівник, який провадить заготівлю чого небудь … Український тлумачний словник
заготовлювач — а, ч., рідко. 1) Те саме, що заготівельник. 2) Те саме, що заготівник 1) … Український тлумачний словник
заготовник — див. заготівник … Український тлумачний словник
заготовщик — а, ч. Те саме, що заготівник … Український тлумачний словник
харчовик — а/, ч. 1) Працівник харчової промисловості. 2) Особа, яка працює в заготівельній організації … Український тлумачний словник